ƒл¤ початку роботи над дисертац≥Їю необх≥дно скласти список л≥тератури за темою досл≥дженн¤. Ќа першому етап≥ варто продумати сам пор¤док пошуку ≥ приступити до складанн¤ списку л≥тературних джерел. ƒобре складений список нав≥ть при швидкому огл¤д≥ заголовк≥в джерел допомагаЇ охопити тему в ц≥лому. Ќа його основ≥ можливо вже на початку досл≥дженн¤ уточнити план.

ƒал≥ ви повинн≥ перегл¤нути ус≥ види джерел по дан≥й тем≥. ” њхнЇ число можуть входити матер≥али, опубл≥кован≥ у в≥тчизн¤н≥й ≥ закордонн≥й пер≥одиц≥, монограф≥њ, зв≥ти про науково-досл≥дн≥ ≥ досл≥дно-конструкторськ≥ роботи, дисертац≥њ, автореферати, депонован≥ рукописи, зв≥ти фах≥вц≥в про закордонн≥ в≥др¤дженн¤, матер≥али закордонних ф≥рм, законодавч≥ акти, ≥нформац≥¤, отримана з мереж≥ ≤нтернет тощо. ќстанн¤ може ви¤витис¤ особливо корисною, ¤кщо ви розробл¤Їте дуже актуальну, широко обговорювану на даний момент тему.

ѕри вивченн≥ л≥тератури з обраноњ тематики використовуЇтьс¤ не вс¤ ≥нформац≥¤, а т≥льки та, котра маЇ безпосереднЇ в≥дношенн¤ до теми дисертац≥њ ≥ Ї тому найб≥льш корисною. “аким чином, критер≥Їм оц≥нки прочитаного Ї можлив≥сть подальшого практичного використанн¤ в дисертац≥њ ≥дей, цитат чи думок.

ѕотр≥бно збирати не будь-¤к≥ факти, а т≥льки науков≥ факти. ѕон¤тт¤ Ђнауковий фактї значно ширше пон¤тт¤ Ђфактї, застосовуваного в повс¤кденному житт≥.  оли говор¤ть про науков≥ факти, то розум≥ють њх ¤к елементи, що складають основу наукового знанн¤, що в≥дбивають обТЇктивн≥ властивост≥ речей ≥ процес≥в. Ќа п≥дстав≥ наукових факт≥в визначаютьс¤ законом≥рност≥ ¤вищ, будуютьс¤ теор≥њ ≥ вивод¤тьс¤ закони.

Ќауков≥ факти характеризуютьс¤ такими властивост¤ми, ¤к новизна, точн≥сть, обТЇктивн≥сть ≥ в≥рог≥дн≥сть. Ќовизна наукового факту говорить про принципово новий, нев≥домий дотепер предмет, ¤вище або процес. ÷е не обовТ¤зково наукове в≥дкритт¤, але це нове, не ≥снуюче ран≥ше знанн¤.

¬елике п≥знавальне значенн¤ нових наукових факт≥в вимагаЇ обл≥ку й критичноњ њх оц≥нки. ѕри добор≥ факт≥в треба бути науково обТЇктивним. Ќе можна в≥дкидати факти уб≥к т≥льки тому, що њх важко по¤снити або знайти њм практичне застосуванн¤. Ќов≥ науков≥ факти, ≥нод≥ досить велик≥, через те, що њх значенн¤ погано розкрито, можуть довгий час залишатис¤ в резерв≥ науки ≥ не використовуватис¤ на практиц≥.

¬≥рог≥дн≥сть наукових факт≥в у значн≥й м≥р≥ залежить в≥д в≥рог≥дност≥ першоджерел, в≥д њхнього ц≥льового призначенн¤ ≥ характеру ≥нформац≥њ.

ќф≥ц≥йне виданн¤, що публ≥куЇтьс¤ в≥д ≥мен≥ державних або громадських орган≥зац≥й, установ ≥ в≥домств, м≥стить матер≥али, точн≥сть ¤ких у б≥льшост≥ випадк≥в не повинна викликати сумн≥в≥в.

ћонограф≥¤, ¤к наукове виданн¤, що м≥стить повне досл≥дженн¤ ¤коњ-небудь проблеми або теми; науковий зб≥рник, що м≥стить матер≥али науковоњ конференц≥њ; науковий зб≥рник, що включаЇ досл≥дницьк≥ матер≥али установ, навчальних заклад≥в з найважлив≥ших наукових ≥ науково-техн≥чних проблем, - ус≥ ц≥ виданн¤ (зазвичай) мають принципове наукове значенн¤ ≥ практичну ц≥нн≥сть. ” своњй основ≥ вони належать до числа достов≥рних джерел.

” числ≥ джерел ч≥льне м≥сце пос≥дають науков≥ статт≥. ¬они можуть бути класиф≥кован≥ по-р≥зному. « позиц≥й в≥рог≥дност≥ доц≥льно под≥л¤ти науков≥ статт≥ на т≥, що в≥днос¤тьс¤ до техн≥чних наук (науково-техн≥чн≥ статт≥), ≥ т≥, котр≥ в≥днос¤тьс¤ до наук гуман≥тарних, зокрема, сусп≥льних.

“еоретична статт¤ в област≥ техн≥чних та ≥нших точних наук в≥др≥зн¤Їтьс¤ точн≥стю доказ≥в, зазвичай ≥з застосуванн¤м сучасних математичних метод≥в, моделюванн¤, ≥з залученн¤м даних експериментальних досл≥джень.

” так≥й статт≥ висновки досить обірунтован≥, а результати розрахунк≥в ≥ експеримент≥в, дан≥, методики, умови р≥шенн¤ задач≥, а також ≥нша ≥нформац≥¤ мають достов≥рний характер. “еоретична статт¤ в област≥ гуман≥тарних наук значно б≥льше, н≥ж статт¤ науково-техн≥чна, насичена м≥ркуванн¤ми, пор≥вн¤нн¤ми, словесними доказами.

¬арто вид≥лити науково-техн≥чн≥ статт≥, у ¤ких можуть м≥ститис¤ результати незак≥нчених наукових досл≥джень. “ак≥ результати вважають попередн≥ми, тому вони мають бути п≥ддан≥ особливо ретельному анал≥зу й оц≥нц≥.

—амост≥йне значенн¤ маЇ ≥нформац≥йна статт¤. « под≥бною статтею можна зустр≥тис¤ в будь-¤к≥й науков≥й област≥. ≤нформац≥йна статт¤ звичайно оперативна й актуальна, вона м≥стить стиснутий, конкретний виклад ¤ких-небудь факт≥в, пов≥домленн¤ про ¤ку-небудь под≥ю, ¤вище. ” техн≥чних науках до ≥нформац≥йноњ можна в≥днести статтю, у ¤к≥й привод¤тьс¤ зв≥ти про вироби, про технолог≥чн≥ процеси ≥ т.≥н.

ѕод≥бно статт¤м, р≥зним ступенем в≥рог≥дност≥ волод≥ють також допов≥д≥, прочитан≥ на наукових конференц≥¤х, симпоз≥умах ≥ т.п. ќдн≥ з них можуть м≥стити обірунтован≥, доведен≥, апробован≥ висновки, ≥нш≥ можуть включати питанн¤ постановочного характеру, пропозиц≥њ тощо.

ѕро в≥рог≥дн≥сть вих≥дноњ ≥нформац≥њ може св≥дчити не т≥льки характер першоджерела, але ≥ науковий, профес≥йний авторитет його автора, його приналежн≥сть до т≥Їњ або ≥ншоњ науковоњ школи.

¬ ус≥х випадках варто в≥дбирати останн≥ дан≥, авторитетн≥ джерела, точно вказувати, зв≥дки уз¤т≥ матер≥али.

ќсобливою формою фактичного матер≥алу Ї цитати, що впл≥таютьс¤ в текст дисертац≥њ, складаючи нев≥дТЇмну частину анал≥зованого матер≥алу.

¬они використовуютьс¤ дл¤ того, щоб без перекручувань передати думку автора першоджерела, дл¤ ≥дентиф≥кац≥њ погл¤д≥в при з≥ставленн≥ р≥зних точок зору ≥ т.п.

¬ ус≥х випадках число використовуваних цитат повинне бути оптимальним, тобто визначатис¤ потребами розробки теми дисертац≥њ.

«добувач повинен ретельно стежити за правильн≥стю цитуванн¤.