¬≥д в≥рного вибору теми дисертац≥њ залежить к≥нцевий результат - одержанн¤ диплому кандидата (доктора) наук. ѕрактика показуЇ, що правильно обрати тему - означаЇ наполовину забезпечити усп≥шне њњ виконанн¤.

—еред здобувач≥в наукового ступен¤ можна вид≥лити три типи людей.

ѕредставники першого типу - практики, дл¤ ¤ких наукова прац¤ Ї засобом вир≥шенн¤ практичних завдань з власноњ спец≥альност≥. ¬она дозвол¤Ї њм глибше дов≥датис¤ про ¤кусь вузлову проблему своЇњ повс¤кденноњ д≥¤льност≥, щоб пот≥м б≥льш усп≥шно працювати в ц≥й сфер≥.

≤нша група - теоретики, дл¤ ¤ких захист кандидатськоњ дисертац≥њ - лише етап тривалого творчого шл¤ху, на ¤кому на них чекають ≥ докторська дисертац≥¤, ≥ монограф≥њ й ≥н. ƒл¤ них виб≥р теми кандидатськоњ дисертац≥њ повинен стати стратег≥чним вибором напр¤мку наукових пошук≥в на багато рок≥в. “рет≥й тип - здобувач≥, ¤ких наукова ступ≥нь ц≥кавить ¤к така (дл¤ п≥двищенн¤ конкурентноздатност≥ на ринку прац≥, дл¤ карТЇрного росту ≥ т.п.). ¬они часто беруть будь-¤к тему, аби захиститис¤.

ќбираючи тему дисертац≥њ, варто задуматис¤ над тим, до ¤коњ групи ви себе в≥дносите. ¬≥д цього будуть залежати вимоги, що ви маЇте предТ¤вити до своЇњ роботи.

ѕри вибор≥ теми кандидатськоњ дисертац≥њ доц≥льно брати завданн¤ пор≥вн¤но вузького плану дл¤ того, щоб можна було њњ досить глибоко проробити. ƒокторськ≥ дисертац≥њ, навпаки, охоплюють б≥льш широке коло проблем.

ќбираючи тему, не сл≥д виходити з пол≥тичноњ ситуац≥њ в крањн≥ або св≥т≥. —правжн¤ наука не терпить конТюнктурних п≥дход≥в. –азом з тим, не сл≥д брати теми, актуальн≥сть ¤ких може бути п≥ддана сумн≥вам у найближчому майбутньому. Ќаприклад, дисертант обрав тему про вступ до —ќ“ в ”крањн≥. ј новий ур¤д њх скасував. “аку дисертац≥ю доведетьс¤ викинути або, принаймн≥, в≥дкласти захист до кращих час≥в.

¬решт≥ решт, ¤кщо у вас не виходить обрати ≥ сформулювати тему дисертац≥йноњ роботи, це не повинно вас надм≥рно тривожити. ÷≥лком природно, що при невеликому досв≥д≥ науковоњ прац≥ у людини бракуЇ перспектив баченн¤, почутт¤ актуальност≥, а може бути, ≥ ум≥нн¤ коротко ≥ терм≥нолог≥чно правильно виразити те, що в≥н смутно почуваЇ ≥ розум≥Ї. ”сунути утрудненн¤ такого роду допоможе науковий кер≥вник, в обовТ¤зки ¤кого входить допомога у вибор≥ теми. ¬арто звернути увагу на сум≥жн≥ галуз≥ знанн¤: ≥нод≥ на стику двох наукових дисципл≥н, наприклад, соц≥олог≥њ ≥ ≥нформатики, можна знайти так≥ теми, що мають гарн≥ досл≥дницьк≥ перспективи. ÷≥кавим може ви¤витис¤ перегл¤д науковоњ пер≥одики, спец≥альних видань. ќсобливо корисним може бути перегл¤д каталог≥в захищених дисертац≥й ≥ ознайомленн¤ з уже виконаними дисертац≥йними роботами - ви побачите, ¤к≥ питанн¤ вже розкрит≥ до вас, а ¤к≥ ще потребують подальшого висв≥тленн¤.

ѕ≥сл¤ вибору теми починаЇтьс¤ наступний етап роботи - обрану тему потр≥бно проанал≥зувати ≥ заф≥ксувати в ч≥тких формулюванн¤х, що в≥дпов≥дають квал≥ф≥кац≥йним вимогам. ÷е не так просто, ¤к може здатис¤ на перший погл¤д. Ќеобх≥дно визначити актуальн≥сть теми, наукову новизну майбутнього досл≥дженн¤, його практичну ≥ теоретичну значим≥сть.

Ќаукова новизна стосовно до самоњ дисертац≥њ - це ознака, на¤вн≥сть ¤коњ даЇ авторов≥ право на використанн¤ пон¤тт¤ Ђупершеї при характеристиц≥ отриманих ним результат≥в ≥ проведеного досл≥дженн¤ в ц≥лому.

ѕон¤тт¤ Ђупершеї в науц≥ означаЇ факт в≥дсутност≥ под≥бних результат≥в до њхньоњ публ≥кац≥њ. ”перше може проводитис¤ досл≥дженн¤ на ориг≥нальн≥ теми, що ран≥ше не досл≥джувалис¤ в т≥й або ≥нш≥й галуз≥ наукового знанн¤. ќднак новизна зовс≥м не вказуЇ на те, що вс¤ робота в≥д початку ≥ до к≥нц¤ повинна складатис¤ з н≥ким дос≥ не сформульованих положень, нових пон¤ть, ¤ких не було в науковому об≥гу й ≥н.

” кандидатськ≥й дисертац≥њ новизна може зводитис¤ до так званих елемент≥в новизни. “аким елементом може бути ≥ введенн¤ в науковий об≥г нових пон¤ть, ≥ використанн¤ нових методолог≥чних п≥дход≥в, ≥ використанн¤ даних сум≥жних наук, самост≥йний експеримент, соц≥олог≥чне досл≥дженн¤, ≥ т.≥н.

јктуальн≥сть - одна з основних вимог, що висуваютьс¤ до дисертац≥њ.

ќбірунтуванн¤ актуальност≥ теми наводитьс¤ у вступ≥. ¬оно маЇ в≥дпов≥дати наступним конкретним вимогам: по-перше, здобувач повинен коротко висв≥тлити причини зверненн¤ саме до ц≥Їњ теми саме зараз; по-друге, в≥н повинен розкрити њњ актуальн≥сть стосовно до внутр≥шн≥х потреб науки - по¤снити, чому ц¤ тема назр≥ла саме тепер, що перешкоджало адекватному розкриттю њњ ран≥ше, показати, ¤к зверненн¤ до нењ зумовлено власною динам≥кою розвитку науки, нагромадженн¤м новоњ ≥нформац≥њ з даноњ проблеми, недостатн≥стю њњ розробленост≥ в на¤вних досл≥дженн¤х, необх≥дн≥стю вивченн¤ проблеми в нових ракурсах, ≥з застосуванн¤м нових метод≥в ≥ методик досл≥дженн¤ ≥ т.≥н.

ѕрактична значим≥сть дисертац≥њ визначаЇтьс¤ характером виконуваного вами досл≥дженн¤. ƒисертац≥њ теоретичного ≥ методолог≥чного характеру мають б≥льш опосередковану практичну значим≥сть, ан≥ж роботи методичного або прикладного характеру. якщо дисертац≥¤ буде носити методолог≥чний характер, то њњ практична значим≥сть може про¤витис¤ в публ≥кац≥¤х основних результат≥в досл≥дженн¤ в наукових статт¤х, монограф≥¤х, п≥дручниках; у на¤вност≥ авторських св≥доцтв, акт≥в про впровадженн¤ результат≥в досл≥дженн¤ в практику; апробац≥њ результат≥в досл≥дженн¤ на науково-практичних конференц≥¤х ≥ симпоз≥умах; у використанн≥ наукових розробок у навчальному процес≥ вищих ≥ середн≥х спец≥альних навчальних заклад≥в; в участ≥ у розробц≥ державних ≥ рег≥ональних програм розвитку т≥Їњ або ≥ншоњ галуз≥ народного господарства; використанн≥ результат≥в досл≥дженн¤ при п≥дготовц≥ нових нормативних ≥ методичних документ≥в.

якщо дисертац≥¤ буде носити методичний характер, то њњ практична значим≥сть може про¤витис¤, наприклад, в на¤вност≥ науково обірунтованих й апробованих у ход≥ експериментальноњ роботи системи метод≥в ≥ засоб≥в удосконаленн¤ економ≥чного або соц≥ального розвитку крањни. —юди ж можна в≥днести досл≥дженн¤ з наукового обірунтуванн¤ нових ≥ розвитку д≥ючих систем, метод≥в ≥ засоб≥в того або ≥ншого виду д≥¤льност≥. ‘орми впровадженн¤ наукових результат≥в методичного характеру можуть бути р≥зн≥. ќсновн≥ з них наступн≥: пропозиц≥њ з удосконаленн¤ систем соц≥ально-економ≥чного, пол≥тичного, юридичного регулюванн¤ ≥ т. ≥н.; рекомендац≥њ з удосконаленн¤ економ≥чного механ≥зму ≥ т.п.; нормативн≥ ≥ методичн≥ документи, що затверджен≥ або рекомендован≥ до використанн¤ м≥н≥стерствами, в≥домствами, державними ком≥тетами та ≥ншими зац≥кавленими орган≥зац≥¤ми.